Таволжник

Таволжник - рослина для тінистого саду

Родина: Розоцвіті (Rosaceae).

Рід: Таволжник  (Aruncus).

Таволжник - українська назва рослини.

Волжанка, таволжник - російська назва рослини.

Таволжник це:

  • Рослина для тінистого саду.
  • Рослина, що використовується в квітниках, бордюрах та міксбордерах, в тому числі і для оформлення берега водойми, так як рослина любить вологу.
  • Хороший медонос.
  • Морозостійка рослина, USDA зона 4-9.

Таволжник - багаторічна трав'яниста рослина, що може зростати на одному місці аж до 15 - 20 років.

Таку рослину як таволжник, використовують для бордюрів та міксбордерів в поєднанні з іншими багаторічними рослинами, в поодиноких та групових посадках, для декорування заднього плану ділянки або водойми, а також, з лікарською метою, як наприклад, таволжник звичайний (Aruncus dioicus). Низькорослі форми дуже гарні для альпійських гірок та рокаріїв, як наприклад, таволжник петрушколистий (Aruncus aethusifolius). Як правило, видові рослини менш примхливі, ніж сортові.

Ця рослина ідеально підходить для тінистого саду, добре росте в легкому затінку під кронами дерев. Рослини непогано розвиваються і на відкритих ділянках, проте під прямими сонячними променями рослини вигорають, їх листя набуває жовтуватого відтінку.

Квіти мають дуже приємний аромат. Таволжник цвіте в червні-липні (30-35 днів). Суцвіття чоловічих квітів густіші, а жіночих - більш рідші. Листочки виглядають декоративно, з глибоко зубчастим краєм. Насіння дрібне, дозріває до середини вересня. В основному, таволжник розмножують діленням кореневища (навесні і влітку) або живцями. На живці беруть верхівкові трав'янисті пагони невеликого розміру (укорінення відбувається протягом літа). Насінням цю рослину розмножують рідко.

Рослини цвітуть в рік посадки, проте, максимальну декоративність можна побачити вже на наступне літо.

P.S. У воді зрізані суцвіття стоять недовго (2-3 дні). Але ці квіти можуть бути використаними для сухих букетів (зриваються в момент повного розкриття квітки).

Ніякого особливого догляду таволжник не вимагає, але має потребу в родючих та вологих ґрунтах. 

Інтернет магазин "Пролісок" пропонує таволжник петрушколистий. Цей вид таволжника широко використовується в культурі так як це найменьша за розміром рослина серед інших видів. Таволжник петрушколистий отримав нагороду Королівського садівничого товариства за заслуги в саду.

В природі таволжник широко поширений в помірній зоні усієї Північної півкулі (Європа, Північна Америка, Азія, Далекий Схід). В Україні таволжник (Aruncus dioiscus) поширений переважно тільки в Карпатах. В рівнинній частині відомі тільки окремі ізольовані локалітети, де він зростає на узліссях, схилах ярів, в заростях, степах, і т.д. Віддає перевагу тінистим вологим місцям.

P.S. Таволжник дводомний (Aruncus dioiscus (Walter) Fernald) - увійшов до офіційного переліку рідкісних видів рослин, що перебувають під загрозою зникнення на території Тернопільської області.

Наукова назва роду Aruncus вперше була використана Карлом фон Ліннеем в книзі Opera Varia в 1758 році. Лінней вказує, що раніше, наприклад, в роботі Турнефора, ця рослина називалася Barba caprae - цапина борода. Ця назва була переіменована Карлом Ліннеєм в "aruncus", від грецького "arynkos" - що мало те ж саме, аналогічне значення. Таку назву рослина отримала за зовнішній вигляд суцвіть.

P.S. Жозеф Піттон де Турнефор - (фр. Joseph Pitton de Tournefort, 1656-1708) - французький ботанік, професор ботаніки при Королівському саду лікарських рослин в Парижі, член Паризької академії наук. У його честь Карл Лінней назвав один з родів родини Шорстколисті або Шорстколистові (Boraginaceae) - Турнефортія (Tournefortia).

Нововведення інших ботаніків, а також, Піттон де Турнефора (ранги, розрізнення роду і виду та принцип один рід - одна назва), проклали дорогу для реформ в систематиці, зроблених в 1730-1750-х роках Карлом Ліннеєм.

Міжнародна наукова назва - Aruncus L., 1758.

P.S. Перше слово вказує на приналежність до роду, а інше до виду.

Ботанічна думка про кількість видів різниться, одні вважають що рід охоплює близько 12 видів, інші - що в рід входять 1-4 або більше видів, межі між якими розмиті, нерідко вони все об'єднують в один вид - A. dioicus.

Таволжник звичайний або дводомний (Aruncus dioicus (Walter) Fernald, 1939) - зустрічається по всій більш прохолодній частині Європи, Азії та Північної Америки. Таволжник звичайний виростає до двох метрів у висоту. Має велике та найдовше суцвіття.

P.S. Таволжник звичайний деякими ботаніками розглядається як єдиний вид в роді, а інші види розглядаються як різновиди або навіть синоніми.

Також, плутанину вносять і самі синоніми, так як наукових синонімів може бути досить багато. Наприклад, таволжник звичайний (Aruncus dioicus) має такі наукові синоніми як:

syn. Spiraea aruncus L. 1753.

syn. Aruncus vulgaris (Maxim.) Raf. ex H.Hara, 1935.

syn.Aruncus sylvester Kostel. ex Maxim., 1879 і т.д.

P.S. Епітет dioicus по відношенню до цієї рослини був вперше використаний в 1788 році.

  • Таволжник петрушколистий (Aruncus aethusifolius (H.Lеv.) Nakai, 1912) - у висоту не перевищує 25-30 сантиметрів. Цвіте біло-кремовими суцвіттями. До осені листя набуває багряного відтінку. Цей вид широко використовується в культурі так як він низький і компактний, дотого ж, це найменша рослина з усіх видів таволжника. Цей вид отримав нагороду Королівського садівницького товариства за заслуги в саду.
  • Aruncus gombalanus (Hand.-Mazz.) Hand.-Mazz., 1923 - зустрічається в горах північного заходу Юньнань та прилеглого Тибету.
  • Арункус азіатський - A. asiaticus A. Pojark. syn. A. americanus (Michx.) RaЈ.
  • Арункус камчатський - A. kamtschaticus (Maxim.) Rydb. і т.д.

Як декоративна рослина таволжник культивувався з XVII століття.

На сьогоднішній день, в основному, вирощуються видові рослини. Сортів ця рослина має поки що небагато. Ось деякі з них, наприклад: "Kneiffi", "Jinea fovе", "Johannisfest", "Waldemar Meyer", "Misty Lace", "Noble spirite".

Ціна
Показано   1 товар
Сортувати:
  • Таволжник петрушколистий (Aruncus aethusifolius) Таволжник петрушколистий (Aruncus aethusifolius)
    49,95 грн.
    Товар в наявності
    Таволжник петрушколистий (Aruncus aethusifolius)Волжанка кокорышелистная, или петрушколистная, или волжанка омежниколистная (рос.)P.S. Через розбіжності в перекладі з російської на українську мову в торгівлі часто використовують транскрипцію з латинської "Арункус етузіфоліус" або тривіальну назву Таволжник петрушколистий. Тільки в російській мові використовується наукова назва "Волжанка кокорышелистная" і тривіальна назва "Волжанка омежниколистная".Трав'янистий багаторічник. Цей вид широко використовується в культурі так як є найменшим за розміром з усього роду таволжник. Низький, компактний і округлий кущ, не перевищує 25-30 см в період цвітіння. На початку весни відростають яскраво-зелені складні перисті листя за формою дуже схожі з листям городньої петрушки. Листя до осені набуває помаранчевого відтінку, на зиму відмирає. Додаткову декоративність дає суцвіття, яке зовні дуже схоже на суцвіття астільби і не потребує видалення після цвітіння. Цвітіння починається з середини літа і триває більше місяця. Квітки дрібні, кремово-білі, зібрані в мініатюрні волоті. На одному місці може рости багато років.Призначення рослини: для тінистого саду де використовується в одиночних і групових посадках серед дерев і чагарників, часто використовують для оформлення берегів водойм і струмків, можна висаджувати під старими соснами, є хорошим супутником для карликових хост.Зона: 3-8.
Ви дивилися
Немає переглянутих товарів
Фільтр
Знайдено 5 
Видалити список?
Для того, що б додати товар в список бажань, що Вам потрібно