Сосна гімалайська або сосна Валліха

До сих пір точно не встановлено, що за слово лягло в основу латинської назви сосни - Pinus. За одними даними, це кельтське pin (скеля або гора), за іншими - латинське picis (смола). Традиційно в будинках на Новорічні свята було прийнято прикрашати ялинку. Але можна прикрасити і сосну так як вона відрізняється красивою, компактною формою з міцними гілками і довгими пухнастими голками. До того ж сосна, в порівнянні з ялинкою, набагато довше не обсипається і має приємний і освіжаючий смолянистий аромат.

На фото шишки сосни гімалайської. Шишки довгі, 16-32 см завдовжки.

Родина: Соснові (Pinаceae).
Рід: Сосна (Pinus).
Вид: Сосна гімалайська (Pinus wallichiana).

P.S. Synonym: сосна Валліха, або сосна бутанська, або сосна гімалайська, або сосна Гріффіта.
P. S. У літературі з садівництва іноді зустрічається неправильна назва цього виду "Сосна Уолліча".

Сосна гімалайська або сосна Валліха (Pinus wallichiana) - вид голонасінних рослин роду Сосна. Зростає в Гімалаях, на гірських системах Каракорум і Гіндукуш, від східної частини Афганістану аж до провінції Юньнань в Китаї, на висоті 1800-4300 м над рівнем моря. В природі утворює великі ліси з гімалайською ялиною та гімалайських кедром. Культивується в садах і парках Європи, в тому числі і в Україні.



Свою наукову назву вид отримав на честь Натаніела Валліха (1786-1854), данського хірурга і ботаніка, який займався вивченням флори Індії та Непалу. Натаніел Валліх (англ. Nathaniel Wallich) - данський і англійський хірург, відомий як: дослідник флори Індійського субконтиненту та ботанік першої половини XIX століття. Валліх отримав диплом Королівської академії хірургів в Копенгагені, де він вивчав ботаніку у Мартіна Валя, а потім - місце хірурга в Серампурі в Датській Індії, (з 1755 по 1845 роки відомому під назвою Фредеріксногор). Датські колонії були анексовані британцями. Британська Ост-Індійська компанія остаточно росташувалася в Фредеріксногорі, і Валліх був відправлений до в'язниці, але в 1809 році він був звільнений під чесне слово.

З 1813 він виявив зацікавість до рослинності Індії, здійснив експедиції в Непал і нижню Бірму, об'їхав Західну Індію. Валліх був призначений помічником Вільяма Роксбурга, ботаніка Ост-Індійської компанії в Калькутті, прозваного "батьком індійської ботаніки". В 1819 році Вільям Роксбург назвав ім'ям Валліха один з родів родини Пальмові - Валліха (Wallichia) Roxb. Валліх був призначений керуючим ботанічним садом у Калькутті (перебрався до Калькутти в 1817 році і служив там до 1842 року).

У 1828 році Валліх привіз до Європи близько 8 000 зібраних ним зразків індійських рослин, які були потім розподілені по різним публічним гербаріям Європи та Америки. Тоді ж він підготував каталог рослин калькутського саду з більш ніж 20 000 гербарних зразків. Валліх брав участь в численних експедиціях. У 1825-1827 роках він досліджував ліси Західної Індії, об'їздив Аву та Бірманську область. Наприклад, в 1835 році Валліх, Вільям Гріффіт і геолог Джон Макклелланд були спрямовані в провінцію Ассам для ознайомлення з чайними плантаціями та оцінки перспектив вирощування чаю щоб визначити, чи може чай рости в північно-східній Індії. Однак ця місія зазнала невдачі.

Однією з найбільших заслуг Валліха в області дослідження рослин була та допомога, яку він регулярно надавав безлічі мисливцям за рослинами, які зупинялися в Калькутті по дорозі в Гімалаї. Валліх був відповідальним за упаковку зразків рослин, які пересилалися до Англії через Калькутський сад, і з часом він розробив ряд новаторських методів упаковки, в тому числі упаковку насіння в коричневий цукор. Цукор дуже добре зберігав і захищав насіння під час перевезення по морю. Цей метод зберігався аж до впровадження ящика Уорда (вперше скляні ящики для тропічних рослин стали застосовувати в середині XIX століття. Їх назвали "ящиками Уорда" - на честь винахідника, англійського біолога Натаніеля Уорда. Сьогодні скляний ящик Уорда частіше називають флораріумов (по аналогії з акваріумом )).

Валліх покинув Калькутту в квітні 1842 року та виїхав до Європи. Його місце недовго займав Йоахим Отто Фойгт (1795-1843), а потім управляти садом був призначений Вільям Гріффіт.

На честь Натаніела Валліха названі види рослин та тварин: Сосна Валліха, або сосна Веймутова гімалайська, або Сосна гімалайська - Pinus wallichiana, Берізка Валліха - Convolvulus wallichianus, Дебрегеасія Валліха - Debregeasia wallichiana, Герань Валліха - Geranium wallichianum, Тис Валліха - Taxus wallichiana, В'яз Валліха - Ulmus wallichiana, Валеріана Валліха - Valeriana wallichii , Домбея Валліха - Dombeya wallichii, Щитовник Валліха - Dryopteris wallichiana, Хойя Валліха - Hoya wallichii, Лигустикум Валліха - Ligusticum wallichii, Нагейя Валліха - Nageia wallichiana, Ротала Валліха - Rotala wallichii, Рубус Валліха - Rubus wallichii, Схима Валліха -Schima wallichii, Шеффлер Валліха - Schefflera wallichiana, Брамея Валліха - Brahmaea wallichii (нічний метелик з Центральної та Східної Азії), Фазан Валліха - Catreus wallichii (Гімалаї), Клеродендрум Валліха - Clerodendrum wallichii, вид жуків-бронзовок з Азії - Dicronocephalus wallichii.

P. S. Натаніел Валліх – систематик та автор найменувань ряду ботанічних таксонів. В ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням "Wall.".

Опис: Живе сосна гімалайська до 300 років. Сосна гімалайська - дерево висотою 30-50 м і 8-20 м в ширину. Швидкоросле дерево. Річний приріст 35-60 см у висоту і 15-20 см в ширину. Хвоя тонка, довга (12-18 см), на молодих пагонах стоїть вертикально, на більш старіших - звисає вниз, гостра, блакитно-зелена (сиза). Хвоїнки добре гнуться. Зберігається хвоя на дереві 3-4 роки. Крона пухка, широкопірамідальної форми, гілки горизонтальні, розлогі, в природі ростуть до землі. Коренева система потужна, плоско-розпростерта. Кора у молодому віці гладка, темно-сірого кольору, пізніше стає темно-попелясто-сірого кольору, тріщинувата, з пластинами, що відшаровуються.

Розмноження: насінням. Час цвітіння настає в кінці весни. В результаті утворюються соснові шишки. Насіння 5-6 мм довжиною, з 20-30 міліметровим крильцем. Цвіте в кінці квітня. Шишки довгі, 16-32 см завдовжки. Зріють шишки на другий рік в жовтні.

Місцезнаходження: потребує захищеного від вітру місця! Погано переносить сильний сніг. Зростає на всіх культивованих грунтах, навіть на піщаних. Віддає перевагу помірно вологим, родючим, добре дренованим субстратам, від кислих до нейтральних.

Призначення рослини: рослина цінується за свої декоративні якості. Може використовуватися для створення бонсай.

Як і всі хвойні дерева, хвоя сосни багата фітонцидними летючими речовинами, що знезаражують повітря, завдяки чому дерево культивується в містах та на присадибних ділянках. Наприклад, завдяки потужним антисептичним властивостям в сосновому лісі на 1 кубічний метр повітря доводиться всього лише 500 мікробів, а в мегаполісі близько 36 тисяч!

Сорти гімалайської сосни: Densa Hill, Nana, Glauca, Vernisson, Zebrina.

USDA зона: 5-7.

В Європу сосна гімалайська була завезена в 1823 р англійським ботаніком Е. Б. Ламбертом, ще однією видатною особистістю в світі ботаніки (основні наукові успіхи якого пов'язані з таксономією хвойних).

P.S. На честь ботаніка і дослідника Ейлмера Бурка Ламберта названа сосна Ламберта (Pinus lambertiana) Douglas у якої виростають найбільші шишки, що можна зустріти в природі! Сосна росте в західній частині Північної Америки та в північній частині Мексики. В смолі міститься велика кількість цукру, через що в США сосну Ламберта називають ще Sugar Pine - Сосна цукрова. Шишки доростають до 66 см у довжину і мають діаметр до 13 см. Насіння їстівні, мають розмір 10-12 мм (тобто приблизно такого ж розміру, як і у сосни сибірської званої в народі сибірським "кедром").

Автор: prolisok.com.ua

Ви дивилися
Немає переглянутих товарів
Фільтр
Знайдено 5 
Видалити список?
Для того, що б додати товар в список бажань, що Вам потрібно