Ирис бородатый 5
Родина: Півникові (Iridaceae).
Рід: Півники (Iris).
Цікаво знати!
Свою назву півники або іриси отримали від грецької богині веселки за різноманітність і пишність кольорів.
"Бородатий півник" - цей термін використовують для опису півників (ірисів), що мають маленькі пухнасті вирости ("борідки") на нижніх пелюстках. Півники без цих пухнастих борідок - в основному японські, сибірські і Луїзіанські типи - називають "безбородими".
Корисно знати!
Бородаті півники це найбільша за кількістю сортів група. Залежно від висоти квітконоса їх ділять на декілька класів. Особливо широко представлені в практичному квітникарстві сорти средньорослих і високих бородатих півників. Окремо виділяють групу півників, виведеними ще в першій половині XX століття, а то й раніше - півники "ретро". Все більшої популярності набувають також низькорослі, або карликові півники.
Їх класифікують за довжиною стебла - від мініатюрних карликів висотою 10 см до більш популярних високих півників, зростом від 90 до 120 см. Низькорослі півники цвітуть ранньою весною, високорослі - на початку червня.
Слід знати, що у бородатих півників з високими квітконосами є генетичний дефект - їм необхідно сухий грунт. Їх попередники росли в жарких сухих умовах, і коли літо буває жарким і вологим, бородачі стають сприйнятливими до хвороб, таких як бактеріальна м'яка гниль. Якщо у вашій місцевості влітку ви скаржитеся не стільки на спеку, скільки на надмірну вологість, вам слід вирощувати стандартні карлики висотою від 20 до 38 см або рослини середньої висоти від 40 до 70 см, які еволюціонували від більш стійких предків.
Півники бородаті абсолютно не виносять застою води, для їх посадки придатні тільки дреновані грунти. При високому стоянні грунтових вод практикуються посадки на піднятих грядках. Місце для посадки ірисів має бути добре освітлено, хоча допустима легка півтінь в другій половині дня. У тіні півники погано цвітуть.
Для півників сибірських, болотних, різнокольорових надлишок вологи не тільки не є небезпечним, але і бажаний. Вони можуть рости на більш кислих (рН 5,5-6,5), поліпшених додаванням піску і глини торф'янистих грунтах, в прибережній зоні водойми.