Півники злаколисті (Iris graminea)

79,95 грн.

Немає в наявності

Півники злаколисті (Iris graminea).

Ирис злаковидный (рос.)

Класифікація півників: Спурія. Середньорослі. Видові.

Класифікація півника: Бородатий. Високорослий.Трав'янистий багаторічник 40 см заввишки. Коротке кореневище тонке гіллясте, утворює густі дерновини з напіврозеточними прямостоячими пагонами. Листя вузьколінійне і нагадує листя злакових рослин, у верхній частині поникле, що формує красиві кущі. Листя перевищує квітконоси, але не закриває занурені в неї квіти, а надає їм особливий шарм. Квітконіс короткий до 15 см заввишки, плоский, з однієї або двома фіолетово-синіми квітами. Квіти до 6-7 см в діаметрі. Цвіте в червні. Зберігає зелене листя протягом усього сезону.

Використання рослини: для сонячних місць, ефектно виглядає в оточенні злаків, як декоративно-листяна, що вимагає мінімального догляду, належить до рідкісних видових рослин.

USDA зона: 5-9.

Опис

Півники злаколисті (Iris graminea)

Родина: Півникові (Iridaceae).

Рід: Півники (Iris).

Ця рослина дико зростає в західній і південно-західній частині Східної Європи, Передкавказзя, Західній Європі, Середземномор'ї.

Цікаво знати!

Півники злаколисті зустрічаються серед чагарників, на кам'янисто-щебнистих грунтах у нижньому та середньому поясах гір Південної Європи, Малої Азії і Кавказу. На Кавказі, крім типової форми, Г.І.Родіоненко знайдена в субальпійському високотравю на південно-західних схилах г. Ачішко (урочище Червона Поляна) широколиста - різновид цього виду - I. graminea L. var. latifolia Rodion. Її широке, темно-зелене глянцеве листя дуже красиве. Крім того, ця форма має потужні адаптивні властивості та протягом багатьох років успішно росла в Петербурзькому ботанічному саду.

У культурі з 1568 року.

Пі́вники злаколисті — регіонально рідкісна трав'яниста рослина родини Півникові. Внесена до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин світу на території Тернопільської області (рішення Тернопільської обласної ради № 64 від 11 листопада 2002). Зростає на сухих, найчастіше вапнякових грунтах, на трав'янистих галявинах, узліссях, рівнинах та підвищеннях.

Знаходяться під охороною в заказнику загальнодержавного значення "Обіжевський" і в межах ботанічної пам'ятки природи "Стінки" "Криве" на Тернопільщині.

Корисно знати!

Місцезростання: при яскравому сонячному освітленні.

Грунт: добре росте на звичайних садових грунтах, бажано внести троха вапна.

Розмноження: насінням, поділом кореневища.

Відгуки