Наперстянка пурпурова "Альба" (Digitalis purpurea var. Аlba)
Родина: Подорожникові (Plantaginaceae).
Рід: Наперстянка (Digitalis).
P.S. Раніше ботаніки класифікували як родину Ранникові (Scrophulariacea) - Норичниковые (рос.).
Наперстянка пурпурна поширена: Західна, Центральна і Південна Європа, Середземномо́р'я, Марокко.
Цікаво знати!
Наперстянка пурпурна (Digitalis purpurea) в культурі з глибокої давнини.
Квітки наперстянки служать притулком для комах у холодні ночі, так як температура вночі всередині квітки значно вище, ніж температура навколишнього повітря. Залишаючи свої притулки, комахи переносять на собі пилок і залишають на інших квітках, сприяючи тим самим запиленню рослин.
Красиві квіти наперстянки породили і красиві легенди про їх походження... Наприклад, в одній з німецьких легенд говорилося, що наперстянка виросла з наперстків, які дісталися сироті від матері, але зла мачуха забрала і закопала їх у саду, згодом на цьому місці виросли прекрасні квіти наперстянки, але внаслідок злоби і ненависті мачухи ці квіти містили отруту! Також в Німеччині вірили, що квіти наперстянки це шапочки для ельфів. Це пов'язано з великими суцвіттями і по легенді в них сплять ельфи, а за тим носять їх на голові. Існує й інше повір'я, нібито наперстянки в своїх дворах висаджували відьми. По-перше, з її отруйних квітів і листя вони варили своє страшне зілля, а по-друге, ця рослина не пускала до них в будинок непроханих гостей.
Наперстянка залишила помітний слід ще в одному європейському фольклорі. Одна з старовинних англійських назв наперстянки - Folksglove (рукавичка лісових фей). Феї, за повір'ями, знаходили притулок на лісових просіках, де росли наперстянки. Сучасна повсякденна англійська назва наперстянки - Foxglove (лисяча рукавичка) походить, швидше за все, від іншої легенди. Злі феї віддали суцвіття з квітами наперстянки лисиці, щоб та змогла надіти їх на лапи і непомітно, тихою ходою, крастися по лісі. Чарівні плями на квітах наперстянки народні легенди приписують роботі ельфів: ельфи позначали підступну рослину, яка за своєю красою приховує згубні, смертоносні соки. Звідси і інші красномовні народні назви дигіталісу в різних країнах Європи: відьмині рукавички, відьмин наперсток (Ірландія), дзвіночки мерця, наперстки мерця, криваві пальчики. А от у Франції називають "рукавичкою Діви Марії".
Наперстянка фігурувала в одному з детективів Агати Крісті в ролі підступного і витонченого знаряддя вбивства.
Цікаво, що англійський лікар Р. Юз показав, що "під впливом дигіталісу видиме забарвлення предметів змінюється - вони здаються синіми, жовтими або зеленими, всі особи постають смертельно блідими". Цікавий випадок відомий західним ученим: "В останні роки життя Ван Гог явно віддавав перевагу жовто-зеленому колориту у своїх роботах. Кілька портретів його лікуючого лікаря написані в цих же тонах. У кутку багатьох полотен - жовта квітка наперстянки. Але у наперстянки, яку тоді використовували, квіти темно-червоні. Причина зображення рослини крилася в тому, що вона була постійними ліками художника в останні 2 роки його життя. Так що цілком природньо запідозрити: колорит картин Ван Гога тих років - наслідок побічного ефекту дигіталісу. Якби лікуючий лікар художника знав про це і знизив би дозу, то до його пацієнта повернувся б нормальний зір".
Корисно знати!
Недовговічність наперстянки пурпурової розглядають як її великий недолік. Але на відміну від більшості двурічників ця наперстянка дуже легко стає фактично багаторічною рослиною. Практично всі сорти наперстянки прекрасно зав`язують повноцінне насіння, і якщо їх спеціально не збирати, воно обсипається, часом у величезних кількостях. Проростаючи навесні, насіння дають початок новим гібридним рослинам.
Місцезростання: готові миритися з яскравим сонцем і тінню, легко переживають посуху. Ідеальними умовами для вирощування наперстянки, однак, є півтінь (або розріджене світло).
Грунт: все, що їй необхідно для повноцінного тривалого цвітіння - це пухкий, багатий гумусом грунт, так як винос поживних речовин рослиною дуже високий. Наперстянки досить посухостійкі, хоча і вважають за краще помірно зволожені місця.
Розмноження: розмножують наперстянку насінням, яке вона утворює в величезних кількостях. При цьому найбільш якісне насіння міститься в нижніх коробочках. Насіння наперстянки готові до збору через місяць після закінчення цвітіння. Висівають насіння наперстянки влітку, восени або навесні, в ящики або відразу у відкритий грунт. Схожість насіння наперстянки висока. Саме насіння дуже дрібне, тому після появи сіянців їх доведеться пікірувати. Зацвітають наперстянки на наступний рік.