Наперстянка іржава (Digitalis ferruginea)

Родина: Подорожникові (Plantaginaceae).

Рід: Наперстянка (Digitalis).

P.S. Раніше ботаніки класифікували як родину Ранникові (Scrophulariacea) - Норичниковые (рос.).

Наперстянка іржава поширена: Середземномор'я, Туреччина, Південне і Східне Закавказзя.

Цікаво знати!

Наперстянка іржава (Digitalis ferruginea) в культурі з 1597 року.

Квітки наперстянки служать притулком для комах у холодні ночі, так як температура вночі всередині квітки значно вище, ніж температура навколишнього повітря. Залишаючи свої притулки, комахи переносять на собі пилок і залишають на інших квітках, сприяючи тим самим запиленню рослин.

Красиві квіти наперстянки породили і красиві легенди про їх походження... Наприклад, в одній з німецьких легенд говорилося, що наперстянка виросла з наперстків, які дісталися сироті від матері, але зла мачуха забрала і закопала їх у саду, згодом на цьому місці виросли прекрасні квіти наперстянки, але внаслідок злоби і ненависті мачухи ці квіти містили отруту! Також в Німеччині вірили, що квіти наперстянки це шапочки для ельфів. Це пов'язано з великими суцвіттями і по легенді в них сплять ельфи, а за тим носять їх на голові. Існує й інше повір'я, нібито наперстянки в своїх дворах висаджували відьми. По-перше, з її отруйних квітів і листя вони варили своє страшне зілля, а по-друге, ця рослина не пускала до них в будинок непроханих гостей.

Наперстянка залишила помітний слід ще в одному європейському фольклорі. Одна з старовинних англійських назв наперстянки - Folksglove (рукавичка лісових фей). Феї, за повір'ями, знаходили притулок на лісових просіках, де росли наперстянки. Сучасна повсякденна англійська назва наперстянки - Foxglove (лисяча рукавичка) походить, швидше за все, від іншої легенди. Злі феї віддали суцвіття з квітами наперстянки лисиці, щоб та змогла надіти їх на лапи і непомітно, тихою ходою, крастися по лісі. Чарівні плями на квітах наперстянки народні легенди приписують роботі ельфів: ельфи позначали підступну рослину, яка за своєю красою приховує згубні, смертоносні соки. Звідси і інші красномовні народні назви дигіталісу в різних країнах Європи: відьмині рукавички, відьмин наперсток (Ірландія), дзвіночки мерця, наперстки мерця, криваві пальчики. А от у Франції називають "рукавичкою Діви Марії".

Наперстянка фігурувала в одному з детективів Агати Крісті в ролі підступного і витонченого знаряддя вбивства.

Цікаво, що англійський лікар Р. Юз показав, що "під впливом дигіталісу видиме забарвлення предметів змінюється - вони здаються синіми, жовтими або зеленими, всі особи постають смертельно блідими". Цікавий випадок відомий західним ученим: "В останні роки життя Ван Гог явно віддавав перевагу жовто-зеленому колориту у своїх роботах. Кілька портретів його лікуючого лікаря написані в цих же тонах. У кутку багатьох полотен - жовта квітка наперстянки. Але у наперстянки, яку тоді використовували, квіти темно-червоні. Причина зображення рослини крилася в тому, що вона була постійними ліками художника в останні 2 роки його життя. Так що цілком природньо запідозрити: колорит картин Ван Гога тих років - наслідок побічного ефекту дигіталісу. Якби лікуючий лікар художника знав про це і знизив би дозу, то до його пацієнта повернувся б нормальний зір".

Корисно знати!

Недовговічність наперстянки іржавої розглядають як її великий недолік. Але на відміну від більшості дворічок ця наперстянка настільки незвичайна, що заслуговує на те, щоб з розсадою повозилися. Прекрасно зав'язує повноцінне насіння, і якщо його спеціально не збирати, воно обсипається, іноді у величезній кількості. Проростаючи навесні, насіння дає початок новим рослинам.

Місцезростання: готові миритися з яскравим сонцем і тінню, легко переживають посуху. Ідеальними умовами для вирощування наперстянки, однак, є півтінь (або розріджене світло).

Грунт: все, що їй необхідно для повноцінного тривалого цвітіння - це пухкий, багатий гумусом грунт, так як винос поживних речовин рослиною дуже високий, але не кислий. Наперстянки досить посухостійкі, хоча і вважають за краще помірно зволожені місця.

Розмноження: розмножують наперстянку насінням, яке вона утворює в величезних кількостях. При цьому найбільш якісне насіння міститься в нижніх коробочках. Насіння наперстянки готові до збору через місяць після закінчення цвітіння. Висівають насіння наперстянки влітку, восени або навесні, в ящики або відразу у відкритий грунт. Схожість насіння наперстянки висока. Саме насіння дуже дрібне, тому після появи сіянців їх доведеться пікірувати. Зацвітають наперстянки на наступний рік.