Що таке кедр, в наших широтах знають не всі. Більшість людей асоціює його з їстивними та смачними "кедровими горішками", які є в продажу. Насправді ці "горіхи" абсолютно не причетні до кедра, оскільки є плодом сибірської сосни, а не кедра, насіння якого не є їстивним.
"Pinus" - Сосна, "Cedrus" - Кедр
Те, що в народі називають кедром, ботаніки відносять до великого роду сосна (pinus). Це так звані "кедри" європейський - pinus cembra, сибірський - Рinus sibirica, корейський - Рinus koraiensis і сланка, або кедровий сланик - Рinus pumila (насіння "кедрові горіхи" яких вживаються в їжу).
Головним чином плутанина назви сталася завдяки Петру I. Він проявив зацікавленість до закордонного способу життя, наукам навчався в Європі, а мистецтво кораблебудування цар освоював на голландських верфях. Як правило, для обшивки днища судна голландці застосовували кедрову дошку, доставляючи дорогу деревину морським шляхом з Північної Африки: гори Атлас - батьківщини атласського кедра. Кедрова деревина цінна тим, що не гниє у воді, не піддається обростанню водоростями та молюсками, а також не пошкоджується термітами. В епоху вітрильного флоту кораблі будували з кедра. Це була найкраща деревина для кораблебудування. Повернувшись на Батьківщину і бажаючи побудувати потужний флот, Петро I відправив до Сибіру кілька експедицій шукати свій кедр. Для зразка дав спил деревини, і ще люди знали, що дерево хвойне. Була знайдена сосна сибірська, їстивне насіння якої експортувалися з Росії в Англію та інші країни, ще за часів Івана Грозного. І Петро I видав указ: "іменувати це дерево кедром сибірським", а також, підписав указ, що забороняв рубати їх під страхом смерті. Однак могутні і красиві кедри, корінні жителі Північної Африки, Лівану, Гімалаїв не ростуть в Сибіру і мають неїстівні плоди. А слідом за Петром I вся династія царів Романових мала величезний прибуток від торгівлі деревиною "сибірського кедра" на європейських ринках. Адже кедр був стратегічною сировиною, країна, що володіє кедровими лісами, мала суттєве джерело поповнення бюджету.
В російській мові за ним закріпилася назва "кедр", хоча він знаходиться у віддаленому спорідненні зі справжніми кедрами. Так як з наукової точки зору цей вид належить до роду Сосна (Pinus) та є близьким родичем сосни звичайної, а не справжніх кедрів роду Cedrus - (атласського, ліванського, гімалайського та кіпрського). Трохи згодом його стали називати "кедровою сосною". Це твердження також не є вірним адже "кедрова сосна" - лише умовне найменування роду Сосна (Pinus), насіння ("кедрові горіхи") яких вживаються в їжу. "Кедрових" сосен кілька видів і ще кілька мають їстівні насіння, при цьому, не будучи "кедровими" (напр. Сосна Ламберта, Сабіна і ін.) Ось і виходить, що російський "кедр" - це звичайна сосна сибірська, "кедр" корейський - сосна корейська, а кедровий сланик - сосна карликова.
Справжнім кедром є хвойне дерево родини Соснові (Pinaceae), роду Кедр (Cedrus).
Рід Кедр (Cedrus) - містить лише чотири види кедра:
- Перший зростає в горах Атлас в Пв. Зах. Африці - кедр атласький (Cedrus atlantica).
- Другий в Передній Азії, в горах Лівану, Сирії та Туреччини - кедр ліванський або біблійний (Cedrus libani).
- Третій вид на Зх. Гімалаях - кедр гімалайський (Cedrus deodara).
- Четвертий на о. Кіпр - кедр кіпрський або короткохвойний (Cedrus brevifolia).
Всі ці дерева відносяться до виду справжніх кедрів.
P.S. Плоди справжнього кедра не їстівні, так як в їх складі виявлено багато смол.
Ось насіння справжнього кедра! А під єдиною назвою "кедровий горіх" мається на увазі кілька видів соснових рослин з їстивним насінням. У науці не прийнято називати це насіння горіхами. Так вони стали називатися в кулінарії. Крім того, насіння кедрових сосен у науковому сенсі горіхами не є. У той же час в різних регіонах світу в їжу вживається насіння багатьох видів сосни, наприклад, Pinus pinea - Сосна пінія в південній Європі, Pinus gerardiana - Сосна Джерарда в південній Азії, Pinus edulis - Сосна їстівна, або Сосна колорадська, і Pinus cembroides - сосна мексиканська, або сосна кедровидна в Північній Америці.
Насіння пінії - найбільші серед сосен (і взагалі соснових), вони в 3-4 рази більші за "кедрові".
P.S. Їстивним є насіння і сосни європейської, шишка та насіння якої є невеликого розміру. В Україні сосна європейська зустрічається тільки в Карпатах - в Закарпатській та Івано-Франківській областях. Занесена до Червоної книги України.
Справжні ж кедри (Cedrus) це південні вічнозелені хвойні дерева. Зростають вони лише в горах Лівану, Сирії, Туреччини, в Західних Гімалаях, на Кіпрі, в Північно-Західній Африці. А культивується в садах та парках Європи, навіть в Україні.
Найвідоміший з них - ліванський біблійний кедр. Біблія знає тільки один вид кедра - той, що росте в горах Лівану (Cedrus libani). Якщо вірити Біблії, то саме ці дерева росли в Раю і Адаму дозволили взяти їх з собою разом з кипарисом і сосною. Ліванський біблійний кедр - той самий, що зображений на національному прапорі, гербі, монетах та паперових грошах Лівану і з якого за наказом царя Соломона був споруджений перший Храм. Християни шанували кедри як символ відданості і вірності вірі. І майже 3000 років тому цар Соломон наказав зробити заготівлю в Лівані кедру для будівництва свого палацу та храмів. Для цього він відіслав на заготівлю деревини 80000 чоловік. З тих пір ліванські кедри продовжують знищувати. Тепер в Лівані залишилося близько 400 дерев кедра - невеликий гай площею 2 га. (Виповнилося пророцтво пр. Ісаї щодо кедрів Ліванських: "І буде останок дерев його лісу, казав він, нечисленний, що й дитя буде в змозі їх описати") (Іс 10:19).
Як не дивно, але в Ужгороді можна зустріти Ліванські кедри і далеко не в одиничному екземплярі. Два дерева ростуть біля входу в Храм Христа Спасителя, розташований на площі Кирила і Мефодія. Ще два дерева - через дорогу навпроти. А також, на площі Богдана Хмельницького. Кедр ліванський, також, можна зустріти і в приватних колекціях.
Ліванський кедр або біблійний
Кедр ліванський (Cedrus libani) або біблійний - вид хвойних дерев з роду Кедр, родини Соснових. Вічнозелене дерево. У природі зростає в горах на висоті 1300-4000 м разом з пихтою, ялицею, ялиною, сосною і ін. породами. Має охоронний статус так як ліванському кедру як виду загрожує зникнення в природному середовищі. Однак кедри потрапили в список дерев-довгожителів планети. Живе кедр 100-1000 років і більше. Виростає до 50 метрів при діаметрі стовбура до 3 метрів. Наприклад, найбільш прославленими деревами Азії є приблизно 400 ліванських кедрів, що зростають на висоті 2300 метрів над рівнем моря в північній гористій частині Лівану по кілька тисяч років. Цей ліс називається кедрами Бога. Середній діаметр стовбурів цих кедрів становить 2,5 метра, а висота - 40 метрів. Вік дерев - кілька тисяч років. Під кедром Бога відпочивали в різний час Олександр Македонський, цар Ірод і Юлій Цезар.
Хвоя: до 4 см, голкоподібна, жорстка, колюча, темно-зелена, в пучках по 30-40 штук. Зберігається на гілках 3-6 років.
Відмінною особливістю ліванського кедра є його крона. Поки кедр молодий - вона конічна. Кедр ліванський за морфологічними ознаками дуже близький до кедра Атласького, від якого відрізняється розташуванням гілок (в одній площині), будовою шишки (чіткої діжкоподібної форми) і верхнього краю насінневої луски (з невеликим темного кольору трикутним виступом). По досягненню певного віку ставає: плоскою. Використання ознаки "розташування гілок" в таксокоміі виду можливо після 10-20 років. У більш ранньому віці різницю між кедром ліванським та атлаським практично не можливо помітити в зв'язку з відсутністю "цвітіння" та насіння. Починає приносити насіння з 50-60 річного віку.
Деревина жовтуватого або червонуватого забарвлення, міцна, легка, м'яка, ароматна, з високими фізико-механічними властивостями, стійка до гниття, пошкодження комахами та мають антибактеріальні властивості. Дуже цінується на світовому ринку.
У давнину це дерево називали вічним через дивовижну стійкость його деревини до впливу часу. Дуже цінували кедр араби, фінікійці і єгиптяни. В Індії кедр священне дерево: "деодар" дослівно "дар богів" (це відбивається і в латинській назві кедра гімалайського - Cedrus deodara). Фінікійці використовували кедр для кораблебудування, єгиптяни - для муміфікації так як екстракти і смоли - використовувалися при проведенні ритуалу поховання для бальзамування тіл. Вироби з деревини кедра, в основному виконані з ліванського кедра. Наприклад, дерев'яні деталі саркофага єгипетського фараона Тутанхамона (1356-1350 рр. до н.е.) збереглися в чудовому стані приблизно через 3200 років, після того як вони були зроблені.
Деревина справжнього кедра володіє ще однією унікальною властивістю: вона не пошкоджується термітів. Ось чому до цих пір збереглися стародавні індійські храми IV-V тисячоліття! Багато культових споруд Греції були створені з кедра. Один з найбільш відомих - Храм Аполона, який, будучи виявленим через дві тисячі років, порадував археологів відмінно збереженою кедровою деревиною. Матеріали з кедра, а особливо, деревина кедра, була предметом торгівлі, а також, цінним військовим трофеєм. Кедр вивозили з Лівану на потреби в Єгипет і Шумер (в Єгипет вивезення відбувалося через приморське фінікійське місто Бібл).
Бібл - старовинне фінікійське місто, в давньогрецькій транскрипції Біблос (грец. Βύβλος) - відомий в Біблії, як місто Гебал (аккадський Губл). Місто було розташоване на березі Середземного моря, в 32 км від Бейрута - нинішньої столиці Лівану. В даний час на місці стародавнього Бібла знаходиться місто Джебейль (Джубейль). Місто відоме з 4 тис. до н. е. Торговельні зв'язки між Біблом та Єгиптом були досить інтенсивними. В Єгипті немає кедра, матеріал для корабля Хеопса був привезений з лісів Лівану. З Бібла в долину Нілу відправляли дерево, особливо кедр і кипарис, смолу... У Стародавньому світі Бібл був найбільшим центром торгівлі папірусом, який доставлявся з Єгипту. Грецькі слова "біблос" (папірус) і "біблія" (книга) походять від назви Бібла.
Кедр ліванський 70 разів згадується в Біблії і вважається символом месії. У старозавітних книгах є п'ять слів, які з перекладу Біблії розуміють як "кедр". Одне зі слів (אֶרֶז, Ерез) досить часто вживається (не менше 70 віршів) і чітко вказує на Кедр ліванський. В неканонічних книгах кедр зрідка згадується. В Новому Завіті згадок про кедр немає. А біблійний пророк Ісая використав ліванські кедри як метафори пишноти і гордості нашого світу.
Ось чому кедр ліванський - біблійний!
"Цвіте" кедр ліванський в жовтні - листопаді. Шишка дозріває навесні через рік. Чоловічі колоски та жіночі шишки розташовуються по всій кроні. Жіночі шишки довжиною 5-10 см, шириною 4-6 см, яйцеподібні або діжкоподібні, прямостоячі, дозрівають на 2 - 3-й рік, після дозрівання розпадаються на дереві.
Насіння в шишках ліванського кедра можуть зберігатися до 20 років. Насіння (12-18 мм) смолисті, з великим крилом, неїстивні. У природі розмножується насінням. Проростають без попередньої підготовки. Коренева система поверхнева. Віддають перевагу добре дренованим свіжим суглинним грунта та росте на грунтах з низьким вмістом вапна. Кедр погано переносить сильні морські вітри. Схильний до вітровалу. Часто страждає від хлорозу на занадто сухих вапняних схилах. А також, дерево може впасти - від надлишку води, що підмиває коріння ліванського кедра (наприклад, в Ялті в 2011 р. ліванський кедр впав саме з цієї причини). Кедр ліванський витримує температуру -25 °С - 27 °С градусів взимку (проте, ця рослина не любить низьку температуру).
Самосів. Місто Ужгород. Самосів можна побачити в безсніжні зими напередодні Різдва.
Кедр ліванський - один з перших інтродуцентів в Західній Європі. Його найстаріші посадки датовані другою половиною XVII століття, і деякі з дерев цієї епохи збереглися в Італії та Південній Франції. В Криму в культурі з 1826 р. В Україні кедр ліванський можна побачити в Закарпатській (Ужгороді) і Одеській областях, а також в Криму.
На сьогоднішній день, кедр має велику цінність для паркового будівництва. Серед всіх хвойних не знайти дерева рівного кедру по гармонійності обрамлення садово-паркових пейзажів. Саме так вважають більшість англійців, що цілком пояснює популярність цього виду вічнозелених культур в садах аристократів.
Автор: prolisok.com.ua