Лілія Генрі (Lilium henryі)

Родина: Лілійні (Liliaceae).

Рід: Лілія (Lilium).

Батьківщина - Центральний Китай.

Цікаво знати!

Лілія Генрі в культурі з 1889 року.

Вид названий на честь ірландського збирача рослин і китаїста Августа Генрі (1857-1930), першим з європейців знайшовшого цю рослину.

Перший сорт ОТ-гібридів з'явився в 1957 р в США. На полі селекціонера Леслі Вудріффа цвіло 50 тисяч примірників L. speciosum var. rubrum, яку вирішили опилити сумішшю пилку різних лілій. Дозріла всього одна коробочка, насіння якої посіяли, а сіянці довели до цвітіння. Сорт був названий Lilium "Black Beauty" (= Lilium henryi × Lilium speciosum var. Rubrum).

Корисно знати!

З грудкою землі лілії можна пересаджувати в будь-який період вегетації, навіть під час бутонізації та цвітіння. Але ідеальна пора - серпень - початок вересня. Однак рослини пізнього цвітіння (лілії Генрі, прекрасна і ін.) краще садити навесні, а кавказькі і північноамериканські лілії - тільки ранньою осінню.

___________

Розмножують лілії переважно цибулинами та їх дітками, хоча є й інші способи. Цибулина зовні складається з окремих соковитих незамкнутих лусок, які також є хорошим посадковим матеріалом. Луска (видозмінені листки) розташовані у вигляді черепиці. Наростання луски йде від центру (там знаходиться точка зростання) до периферії, де з часом вони відмирають. Незважаючи на те, що старі лусочки постійно замінюються новими, цибулина живе всього кілька років. Омолоджують посадковий матеріал лілій за допомогою діток.

Забарвлення цибулин є сортовою ознакою. Наприклад, у більшості азіатських гібридів вона біла, у трубчастих - фіолетова.

___________

Гнізда зазвичай ділять через 4-5 років. До цього часу кущ має багато стебел (стільки ж, скільки дорослих цибулин). Слід мати на увазі, що чим більше гніздо, тим дрібніші цибулини і гірше цвітіння.

При купівлі посадкового матеріалу потрібно звернути увагу на стан цибулини. Сухі, а також м'які і вологі лусочки свідчать про погану якість. Злегка підсохлі цибулини потрібно на кілька днів покласти у вологий мох або торф.

Більшість лілій добре себе почуває на багатому, водопрониклому, легкому, глибоко обробленому грунті. Особливо добре вони ростуть на глинисто-дернових ділянках. На легких суглинках слід додати перегній. Лілії зазвичай не переносять вапняну землю, за винятком лілії золотистої, тому грунт повинен бути нейтральним або слаболужним. Для розкислення використовують деревну золу (150-200 г на м) або кісткове борошно (35-50 г), які вносять за тиждень до посадки.

Не до вподоби ліліям і надлишок вологи, цибулини можуть загнити. Тому грядки краще підняти на 10-12 см і зробити їх з невеликим ухилом для зливу зайвої дощової і поливної води.

___________

Насінням можна розмножувати трубчасті, кавказькі, східні і більшість азіатських видів лілій. Однак щоб отримати вихідний сорт, потрібно ізолювати посадки різних лілій одна від одної.

Слід знати, що у насіння надземного типу проростання з землі з'являється сім'ядольний листочок. У лілій підземного типу він залишається в грунті, а на поверхні з плином часу виросте справжній листочок. Крім того, насіння мають різну енергію проростання. Швидко проростають (протягом 12-30 днів) насіння надземного типу у лілій приємної, пониклої, Давида, тайванської, Максимовича, довгоквіткової, королівської, азіатських і трубчастих гібридів, повільно - у лілій білосніжної, Генрі, тигрової.

Насіння підземного типу лілій бульбоносної, саранка, Перрі, Хансона проростають швидко. У лілій золотистої, прекрасної, канадської, леопардової, східних гібридів і т.д. - повільно.

Швидкопроростаюче насіння обох типів висівають в ящики в березні і злегка присипають легким ґрунтом. Температуру підтримують у межах 18-25 ° C. Після появи справжнього листка сходи пікірують на відстані 5-7 см. Розсаду містять в холодному парнику, а в вересні висаджують на постійне місце. Насіння повільно проростаючих лілій висівають в рік їх збору пізньої осені. Поки земля ще не промерзла ящики прикопують на ділянці і зверху вкривають шаром листя або ялиновим гіллям. Навесні укриття знімають. Надалі агротехніка та ж. Через 5 років, коли з'являться перші бутони, їх зрізають.

Дуже ефективний спосіб розмноження лілій - лусочками. Він годиться для всіх видів, гібридів і сортів і дає велику кількість посадкового матеріалу. Одну цибулину можна розділити разом з донцем на 20-100 лусочок. Але краще під час посадки відокремити від здорових великих цибулин по кілька штук без шкоди для них. Луски відламують якомога ближче до донця, обмивають від грунту і замочують на кілька годин в темно-рожевому розчині марганцівки. Потім садять їх на відстані 1,5-2 см один від одного на 2/3 довжини в ящики з постійно вологим субстратом, присипаним зверху шаром (3-4 см) промитого річкового піску. Температура повинна бути не більше 15 ° C.

Однак краще відокремлені лусочки помістити в поліетиленові пакети з вологим подрібненим сфагнумом, піском, тирсою, торфом або мохом (на вибір) так, щоб вони не торкалися одина до одної. Пакети надувають, зав'язують і 1,5-2 місяці тримають в темному місці при кімнатній температурі, стежачи за тим, щоб субстрат не пересихав. Розмноженням лусочками можна займатися в будь-який час року, але зручніше - навесні. Коли на кожній лусочці утворюються по 2-3 крихітні цибулинки, їх відразу ж висаджують в ящики з субстратом (піском і компостом 1:1) або на спеціально підготовлену грядку, заглиблений у грунт на 2/3. Для профілактики від загнивання їх посипають товченим вугіллям. Якщо лусочки пророщували в іншу пору року, то до посадки їх у мішку поміщають в холодильник або льох. Вирощені таким чином цибулини зацвітуть на 4-6-й рік.

___________

По агротехніці ОТ-гібриди схожі зі Східними гібридами, але потребують краще субстрат з великою кількістю хвойного опаду і піску.