Півонія вузьколиста "Флоре Плена" (Paeonia tenuifolia "Flore Plenа")

Родина: Півонієві (Paeoniaceae). Родина має єдиний рід - Півонія (Paeonia).

Рід: Півонія (Paeonia).

В природі ареал виду охоплює Балканський півострів, південно-східні райони Східної Європи, Кавказ, Крим (Причорноморський ендемік). Зростає в степу, на степових схилах і серед чагарників.

Умови та посадка трав'янистих півоній.

Півонії трав'янисті належать до довгоживучих рослин, які не вимагають частої пересадки або поділу куща. На одному місці вони можуть рости багато років і навіть десятиліттями. Тому місце для цієї рослини вибирають ретельно, щоб не довелося зайвий раз її пересаджувати. Найбільш придатними будуть сонячні куточки саду або ділянки з розсіяною напівтінню.

Трав'янисті півонії невибагливі і ростуть практично на будь-яких грунтах, але краще їх садити на багатих суглинках, заправлених гумусом. На такому грунті, ці багаторічні квіти в саду виглядають гарними, розвивають багато квітконосів, стебла виростають міцнішими. Треба пам'ятати, що півонії погано переносять високе залягання грунтових вод, їх товсті кореневища починають гнити у перезволоженому грунті, тому під час вибору місця для посадки переконайтеся, що ваші посадки не будуть затоплюватися весняним паводком.

Садити і пересаджувати півонії можна тільки восени. У перший рік після посадки рослини, як правило, не цвітуть, виглядають ослабленими, а кількість стебел не перевищує 1-2. У більшості випадків не страшно, якщо і на другий рік рослини не зацвіли або цвітуть неповноцінно. Просто вони ще не досягли зрілості. Набагато важливіше, щоб на другий рік рослини виглядали здоровими і значно додали у розвитку в порівнянні з першим роком: число стебел повинно збільшитися до 3 - 6. Відзначено, що міжвидові гібриди випереджають у розвитку сорти півонії молочноквіткової і вже на другий рік часто зацвітають.

Півонії можна ділити з 3 - 4-річного віку за умови, що вони вже нормально цвіли, число стебел перевищило 7 і стебла ростуть не пучком з однієї точки, а займають певну площу діаметром не менше 7 см. Остання умова - свідчення того, що кореневище досить розвинене і може бути поділено на кілька частин. У середній смузі оптимальний час для цього - з середини серпня до третьої декади вересня. У викопаного куща зрізають стебла на висоті 10 см. Коріння обмивають водою і залишають в тіні на кілька годин, щоб вони втратили крихкість і не ламалися при розподілі. Стандартна посадкова одиниця - кореневий живець з 2-3 бруньками відновлення і частиною кореневища розміром 10-15 см. Більші живці приживаються гірше, а більш дрібні потребують додаткового догляду. Безпосередньо перед посадкою живці дезінфікують протягом півгодини в темно-рожевому розчині перманганату калію або в настої часнику, а потім на 8-12 годин занурюють у розчин гетероауксину (1 таблетка на 10 л води). Коли корінь обсохне, зрізи затирають товченим вугіллям. Живці корисно також вмочити в глиняну бовтанку з додаванням мідного купоросу (1 столова ложка на відро води).

Підготовлений кореневий живець садять в ямку на піщану подушку. Зверху засипають городньою землею так, щоб над бруньками її шар був не більше 5 см, і рясно поливають.

Перші 2 роки півонії нарощують кореневу систему, тому треба набратися терпіння і не давати їм цвісти. У перший рік обов'язково відщипують всі бутони, на другий можна залишити лише один. Коли він лопне, його зрізають якомога коротше і ставлять у воду, щоб розглянути квітку. Однак перше цвітіння може виявитися не характерним для даного сорту. Відповідність сорту квітки у півоній з'являються тільки на третій рік і навіть пізніше.