Півонія Віттмана (Paeonia wittmanniana)
Родина: Півонієві (Paeoniaceae). Родина має єдиний рід - Півонія (Paeonia).
Рід: Півонія (Paeonia).
Родом із південного Закавказзя.
Умови та посадка трав'янистих півоній.
Півонії трав'янисті належать до довгоживучих рослин, які не вимагають частої пересадки або поділу куща. На одному місці вони можуть рости багато років і навіть десятиліттями. Тому місце для цієї рослини вибирають ретельно, щоб не довелося зайвий раз її пересаджувати. Найбільш придатними будуть сонячні куточки саду або ділянки з розсіяною напівтінню.
Трав'янисті півонії невибагливі і ростуть практично на будь-яких грунтах, але краще їх садити на багатих суглинках, заправлених гумусом. На такому грунті, ці багаторічні квіти в саду виглядають гарними, розвивають багато квітконосів, стебла виростають міцнішими. Треба пам'ятати, що півонії погано переносять високе залягання грунтових вод, їх товсті кореневища починають гнити у перезволоженому грунті, тому під час вибору місця для посадки переконайтеся, що ваші посадки не будуть затоплюватися весняним паводком.
Садити і пересаджувати півонії можна тільки восени. У перший рік після посадки рослини, як правило, не цвітуть, виглядають ослабленими, а кількість стебел не перевищує 1-2. У більшості випадків не страшно, якщо і на другий рік рослини не зацвіли або цвітуть неповноцінно. Просто вони ще не досягли зрілості. Набагато важливіше, щоб на другий рік рослини виглядали здоровими і значно додали у розвитку в порівнянні з першим роком: число стебел повинно збільшитися до 3 - 6. Відзначено, що міжвидові гібриди випереджають у розвитку сорти півонії молочноквіткової і вже на другий рік часто зацвітають.
Півонії можна ділити з 3 - 4-річного віку за умови, що вони вже нормально цвіли, число стебел перевищило 7 і стебла ростуть не пучком з однієї точки, а займають певну площу діаметром не менше 7 см. Остання умова - свідчення того, що кореневище досить розвинене і може бути поділено на кілька частин. У середній смузі оптимальний час для цього - з середини серпня до третьої декади вересня. У викопаного куща зрізають стебла на висоті 10 см. Коріння обмивають водою і залишають в тіні на кілька годин, щоб вони втратили крихкість і не ламалися при розподілі. Стандартна посадкова одиниця - кореневий живець з 2-3 бруньками відновлення і частиною кореневища розміром 10-15 см. Більші живці приживаються гірше, а більш дрібні потребують додаткового догляду. Безпосередньо перед посадкою живці дезінфікують протягом півгодини в темно-рожевому розчині перманганату калію або в настої часнику, а потім на 8-12 годин занурюють у розчин гетероауксину (1 таблетка на 10 л води). Коли корінь обсохне, зрізи затирають товченим вугіллям. Живці корисно також вмочити в глиняну бовтанку з додаванням мідного купоросу (1 столова ложка на відро води).
Підготовлений кореневий живець садять в ямку на піщану подушку. Зверху засипають городньою землею так, щоб над бруньками її шар був не більше 5 см, і рясно поливають.
Перші 2 роки півонії нарощують кореневу систему, тому треба набратися терпіння і не давати їм цвісти. У перший рік обов'язково відщипують всі бутони, на другий можна залишити лише один. Коли він лопне, його зрізають якомога коротше і ставлять у воду, щоб розглянути квітку. Однак перше цвітіння може виявитися не характерним для даного сорту. Відповідність сорту квітки у півоній з'являються тільки на третій рік і навіть пізніше.